Фізичні властивості грунтів
При виконанні лабораторних досліджень, насамперед визначаються фізичні характеристики ґрунтів такі як:
- Природна вологість ґрунту - (ДСТУ Б В.2.1-17-2009);
- Природна щільність ґрунту - (ДСТУ Б В.2.1-17-2009);
- Щільність сухого ґрунту - (ДСТУ Б В.2.1-17-2009);
- Щільність частинок ґрунту пікнометричним методом (щільність твердої фази) - (ДСТУ Б В.2.1-17-2009);
- Щільність частинок ґрунту пікнометричним методом - (ДСТУ Б В.2.1-17-2009);
- Границі текучості і розкочування ґрунту - (ДСТУ Б В.2.1-17-2009);
- Визначення гранулометричного складу піщаних ґрунтів - (ДСТУ Б В.2.1-19-2009);
- Визначення гранулометричного складу глинистих ґрунтів - (ДСТУ Б В.2.1-19-2009);
- Визначення максимальної щільності та оптимальної вологості за методом стандартного ущільнення та методом Проктора для глинистих, піщаних ґрунтів, шлаків, щебенево-піщаних сумішей та доменних шлаків - (ДСТУ Б В.2.1-12:2009);
- Визначення властивостей набухання та усадки - (ДСТУ Б В.2.1-11:2009);
- Визначення коефіцієнта фільтрації ґрунтів - (ДСТУ Б В.2.1-11:2009);
- Визначення кута природнього відкосу піщаних та гравійних ґрунтів.
Від якості визначення фізичних властивостей ґрунтів залежить основним чином методика його подальших досліджень для визначення механічних та деформаційних властивостей грунту. Ці властивості також дають змогу охарактеризувати ґрунт за назвою, консистенцією, пористістю, ступенем щільності (піщаних ґрунтів), засоленості та ін.
